Будинок Генерального судді Василя Кочубея побудований в ХVІІ столітті гетьманом Дем*яном Многогрішним.  Генеральний військовий суд був судом вищої інстанції в особливо важливих справах, справах генеральної старшини.

У 1700 році  генеральним  суддею  обрали  Василя  Кочубея. Будинок переходить у його власність і сюди переїздить його родина. Тут з*являється домова церква, парк зі ставком. 

В парку сьогодні росте 300-літній дуб, а ми набираємо сили від нього.

Також встановлені скульптури пасічнику Петру Прокоповичу (першим придумав рамковий вулик) та Мотрони Кочубей (донька Генерального судді Василя Кочубея).

В роки гетьманування Кирил Розумовський викупляє парк з будівлями у нащадків Кочубеїв. Після смерті К.Розумовського (1803 рік) будинок знову переходить у власність родини Кочубеїв.

Дерево роду Кочубеїв.

Кохання  Мотрі  та  Мазепи,  доля  його  родини  -  цій  темі  присвячений  окрема кімната. У 1708 році Василя Кочубея стратили за донос на гетьмана Мазепу за наказом московського царя Петра І.

Цетральне  місце  займають  листи  гетьмана  І.Мазепи  до  Мотрони. 

У  двокамерному  підвалі  було  розміщено  кімнату  слідства  й  камеру  ув’язнення. 

Каралися винні у різний спосіб: шмагали різками, приковували в кайданах до дерев*яного стовпа, що стояв на площі, посилання  Сибір, повішення за ребро на гак та страта на смерть. Тому, хто виказав військову таємницю було покарання: вливання спеціальною ложкою в горло гарячу смолу.

В  роки  Другої  Світової  війни  будинок  був  сильно  пошкоджений -  вціліли  лише  стіни  та  підвальні  кімнати.  Приміщення  перебувало  в  запустінні  -  довгі  роки  лише  вітер  гуляв  його  кімнатами.  Великими  зусиллями  місцевих  активістів  в  1973 р.  розпочалась  реставрація  унікальної  пам’ятки  історії  та  архітектури.