Будинок Генерального судді Василя Кочубея побудований в ХVІІ столітті гетьманом Дем*яном Многогрішним. Генеральний військовий суд був судом вищої інстанції в особливо важливих справах, справах генеральної старшини.
У 1700 році генеральним суддею обрали Василя Кочубея. Будинок переходить у його власність і сюди переїздить його родина. Тут з*являється домова церква, парк зі ставком.
В парку сьогодні росте 300-літній дуб, а ми набираємо сили від нього.
Також встановлені скульптури пасічнику Петру Прокоповичу (першим придумав рамковий вулик) та Мотрони Кочубей (донька Генерального судді Василя Кочубея).
В роки гетьманування Кирил Розумовський викупляє парк з будівлями у нащадків Кочубеїв. Після смерті К.Розумовського (1803 рік) будинок знову переходить у власність родини Кочубеїв.
Дерево роду Кочубеїв.
Кохання Мотрі та Мазепи, доля його родини - цій темі присвячений окрема кімната. У 1708 році Василя Кочубея стратили за донос на гетьмана Мазепу за наказом московського царя Петра І.
Цетральне місце займають листи гетьмана І.Мазепи до Мотрони.
У двокамерному підвалі було розміщено кімнату слідства й камеру ув’язнення.
Каралися винні у різний спосіб: шмагали різками, приковували в кайданах до дерев*яного стовпа, що стояв на площі, посилання Сибір, повішення за ребро на гак та страта на смерть. Тому, хто виказав військову таємницю було покарання: вливання спеціальною ложкою в горло гарячу смолу.
В роки Другої Світової війни будинок був сильно пошкоджений - вціліли лише стіни та підвальні кімнати. Приміщення перебувало в запустінні - довгі роки лише вітер гуляв його кімнатами. Великими зусиллями місцевих активістів в 1973 р. розпочалась реставрація унікальної пам’ятки історії та архітектури.
|